мистецький

МИСТЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній.

Твори письменників-класиків відзначаються своїм демократизмом і гуманізмом, високою ідейністю і народністю, мистецькою досконалістю (з навч. літ.);

Мавка виступає в драмі [“Лісова пісня” Лесі Українки] і як невмируща природа, як безсмертна краса природи, що у своєму плині і розвитку стає вічно живим джерелом мистецького натхнення (з наук. літ.);

Життєрадісність Юрія Івановича відбивається на його мистецькій роботі (М. Томчаній);

// Який становить собою елемент мистецтва.

Тонка шия вгиналася під разками кольористого намиста й дукачів. Блискучою хвилею спадали вони .. на білу тонку сорочку з мистецьким вишиванням (Б. Грінченко).

2. Стос. до діяльності в галузі мистецтва.

Мистецькі навчальні заклади нині, як правило, комплектуються з числа учасників самодіяльних колективів (із журн.);

// Стос. до творів мистецтва; який складається з творів мистецтва.

Берегти мистецьку спадщину – не значить обмежуватись нею. Саме наше життя зобов'язує митця до новаторства, до збагачення стилів (з наук. літ.).

3. Стос. до митців, діячів мистецтва.

[Годвінсон (одкриває Біблію .. Читає глухим голосом):] Будь проклятий той, хто виліпить чи виллє бридке перед Богом діло рук мистецьких і покладе його у схові! (Леся Українка);

Громадськість (мистецька) прийняла фільм [“Звенигора”] з захопленням (О. Довженко);

// Власт. митцеві.

О, мистецьке славолюбство! З усміхом старий танцюра Згадує, як свій талан Уявляв він перед людом (Леся Українка);

Мистецька фантазія також живиться і перевіряється дійсністю і не може вийти за її межі (з публіц. літ.).

4. Виконаний, здійснений з великою майстерністю; майстерний.

Леонід Семенович почав дзижчати ту “Азру”, підроблюючись під Ватин голос .. Підроблювання вийшло дуже мистецьке й смішне (І. Нечуй-Левицький);

Відомо, що справді мистецький твір здатний викликати різноманітні відчуття, імпульси, настрої, іншими словами, здійснювати естетичний і емоційний вплив (з наук. літ.).