мистецький

МИСТЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній.

Твори письменників-класиків відзначаються своїм демократизмом і гуманізмом, високою ідейністю і народністю, мистецькою досконалістю (Іст. укр. літ., II, 1956, 9);

Мавка виступає в драмі ["Лісова пісня" Лесі Українки] і як невмируща природа, як безсмертна краса природи, що у своєму плині і розвитку стає вічно живим джерелом мистецького натхнення (Рад. літ-во, 2, 1962, 108);

Наш обов’язок — високохудожніми творами і далі розвивати, витончувати мистецькі смаки народу, невпинно підносити його музичну культуру (Мист., 4, 1957, 4);

// Який становить собою елемент мистецтва.

Тонка шия вгиналася під разками кольористого намиста й дукачів. Блискучою хвилею спадали вони.. на білу тонку сорочку з мистецьким вишиванням (Гр., II, 1963, 330).

2. Стос. до діяльності в галузі мистецтва.

Мистецькі учбові заклади нині, як правило, комплектуються з числа учасників самодіяльних колективів (Мист., 6, 1955, 11);

// Стос. до творів мистецтва; який складається з творів мистецтва.

Берегти мистецьку спадщину — не значить обмежуватись нею. Саме наше життя зобов’язує митця до новаторства, до збагачення стилів (Про багатство л-ри, 1959, 55).

3. Стос. до митців, діячів мистецтва.

[Годвінсон (одкриває біблію.. Читає глухим голосом):] Будь проклятий той, хто виліпить чи виллє бридке перед богом діло рук мистецьких і покладе його у схові! (Л. Укр., ІІІ, 1952, 82);

Свіжий струмінь в діяльність творчих колективів вносить мистецька молодь (Рад. Укр., 12.XI 1960, 2);

// Власт. митцеві.

О, мистецьке славолюбство! З усміхом старий танцюра Згадує, як свій талан Уявляв він перед людом (Л. Укр., IV, 1954, 142);

Мистецька фантазія також живиться і перевіряється дійсністю і не може вийти за її межі (Талант.., 1958, 8).

4. Який виконується, здійснюється з великою майстерністю; майстерний.

Леонід Семенович почав дзижчати ту "Азру", підроблюючись під Ватин голос.. Підроблювання вийшло дуже мистецьке й смішне (Н.-Лев., IV, 1956, 138);

Плижок [зайця] був мистецький (Трубл., І, 1955, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мистецький — мисте́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мистецький — сов. художній; (- виконання) артистичний, майстерний, с. віртуозний; п! ОБРАЗОТВОРЧИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. мистецький — див. художній Словник синонімів Вусика
  4. мистецький — [миестец'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. мистецький — -а, -е. 1》 Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній. || Який становить собою елемент мистецтва. 2》 Стос. до діяльності в царині мистецтва. || Стос. до творів мистецтва; який складається з творів мистецтва. 3》 Стос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мистецький — МИСТЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній. Твори письменників-класиків відзначаються своїм демократизмом і гуманізмом, високою ідейністю і народністю, мистецькою досконалістю (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. мистецький — мисте́цький: ◊ мисте́цький образ → образ Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. мистецький — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  9. мистецький — Мисте́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мистецький — Мистецький, -а, -е Мастерской. Словник української мови Грінченка