1. Орфоепічний словник української мови

мистецький

мисте́цький

[миестец'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мистецький — мисте́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мистецький — сов. художній; (- виконання) артистичний, майстерний, с. віртуозний; п! ОБРАЗОТВОРЧИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. мистецький — див. художній Словник синонімів Вусика
  4. мистецький — -а, -е. 1》 Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній. || Який становить собою елемент мистецтва. 2》 Стос. до діяльності в царині мистецтва. || Стос. до творів мистецтва; який складається з творів мистецтва. 3》 Стос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мистецький — МИСТЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній. Твори письменників-класиків відзначаються своїм демократизмом і гуманізмом, високою ідейністю і народністю, мистецькою досконалістю (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. мистецький — мисте́цький: ◊ мисте́цький образ → образ Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мистецький — МАЙСТЕ́РНИЙ (який робиться, виконується з великою вправністю; зроблений, виконаний дуже вміло), МИСТЕ́ЦЬКИЙ, МИТЕ́ЦЬКИЙ, ШТУДЕ́РНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  8. мистецький — Мисте́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мистецький — МИСТЕ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до мистецтва, до відображення дійсності в художніх образах; художній. Твори письменників-класиків відзначаються своїм демократизмом і гуманізмом, високою ідейністю і народністю, мистецькою досконалістю (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах
  10. мистецький — Мистецький, -а, -е Мастерской. Словник української мови Грінченка