мистецтво

мисте́цтво

[миестецтво]

-ва, м. (на) -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мистецтво — мисте́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мистецтво — ок. образотворчість, зст. штука; (уміння) майстерність. Словник синонімів Караванського
  3. мистецтво — -а, с. 1》 Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. || Сфера творчої художньої діяльності. 2》 яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мистецтво — МИСТЕ́ЦТВО, а, с. 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... Словник української мови у 20 томах
  5. МИСТЕЦТВО — • "МИСТЕЦТВО" - неперіодичний літ.-мистецький журнал. Видавався укр. секцією Всеукрліткому 1919 — 20 у Києві (7 номерів) за ред. Г. Михайличенка та М. Семенка. Мав розділи: "Поезія", "Красне письменство", "Статті", "Хроніка", "Бібліографія". Гол. Українська літературна енциклопедія
  6. мистецтво — • мистецтво - вид творчої діяльності, результатом якої є худож. цінності, що в образній формі втілюють уявлення про об'єктивний світ, людину, її ідеали та естет. почуття. До М. відносять види творчості, об'єднані здатністю худож. Українська літературна енциклопедія
  7. мистецтво — МИСТЕЦТВО — знаково-семіотична галузь людської культури, яка, на відміну від інших засобів комунікації, позначена намаганням у всіх своїх повідомленнях поєднати відтворювану у цій галузі конкретність світу з тими чи тими його узагальненими сенсами. Філософський енциклопедичний словник
  8. мистецтво — МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Словник синонімів української мови
  9. мистецтво — Мисте́цтво, -ва, -ву; -те́цтва, -те́цтв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мистецтво — МИ́СТЕЦТВО, а, с. 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося… Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах