1. Українська літературна енциклопедія

МИСТЕЦТВО

МИСТЕ́ЦТВО

• "МИСТЕЦТВО"

- неперіодичний літ.-мистецький журнал. Видавався укр. секцією Всеукрліткому 1919 — 20 у Києві (7 номерів) за ред. Г. Михайличенка та М. Семенка. Мав розділи: "Поезія", "Красне письменство", "Статті", "Хроніка", "Бібліографія". Гол. завданням ставив об'єднання якнайширшого кола молодих літераторів і митців, незалежно від творчих напрямів (символісти, футуристи, пролеткультівці). Надр. поезії "Псалом залізу" П. Тичини, "Офіра", "Гартована поезія" В. Чумака, "Ударом зрушив комунар" В. Еллана, М. Терещенка, І. Кулика, О. Слісаренка, Д. Загула, поема "Тов. Сонце" М. Семенка. Прозові твори, вміщені у "М.", за жанром — переважно поет. новели, ліризована публіцистика; одна з провідних тем їх — роль міста в новому суспільстві, його взаємини з селом (шкіц "Братові — руку" В. Чумака, цикл новел "Місто" Г. Михайличенка, оповідання М. Івченка, К. Поліщука). Опубл. статті з питань "пролетарського мистецтва" (Г. Михайличенка, В. Коряка, В. Еллана, В. Чумака, М. Семенка, Я. Савченка, Д. Загула), становлення Молодого театру (Л. Курбаса), малярства (М. Бурачека) та ін.

В. О. Мельник.

∗∗∗

• "МИСТЕЦТВО"

- вид-во. Засн. 1932 в Харкові, у 1935 переведено до Києва, з 1953 — держ. вид-во "Мистецтво". 1956 перейм. на Держ. видво образотв. мист-ва і муз. л-ри УРСР, з 1963 — сучас. назва (1967 на базі трьох муз. редакцій "М." ств. вид-во "Музична Україна"). Випускає книги з питань естетики, образотв. мист-ва, театру, кіно, худож. та фотоальбоми, турист. л-ру, листівки, репертуарні і метод. збірники для худож. самодіяльності. Серед видань — серії "Пам'ятки естетичної думки" (з 1962), "Нариси з історії українського мистецтва" (1980 — 89), альбоми "Український живопис" (1985), "Російський живопис в музеях України" (1986), "Крізь віки. Київ в образотворчому мистецтві XII — XX ст." (1982), "Тарас Шевченко" (1985), фотоальбоми "Україна. Сторінки минулого", "Київ" (обидва — 1987) та ін.

■ Літ.: Видавництво "Мистецтво". К., 1982; Кузьменко В. Образотворча палітра "Мистецтва". "Образотворче мистецтво", 1986, № 4.

В. М. Кузьменко.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мистецтво — мисте́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мистецтво — ок. образотворчість, зст. штука; (уміння) майстерність. Словник синонімів Караванського
  3. мистецтво — [миестецтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. мистецтво — -а, с. 1》 Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. || Сфера творчої художньої діяльності. 2》 яке, чого. Досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мистецтво — МИСТЕ́ЦТВО, а, с. 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... Словник української мови у 20 томах
  6. мистецтво — МИСТЕЦТВО — знаково-семіотична галузь людської культури, яка, на відміну від інших засобів комунікації, позначена намаганням у всіх своїх повідомленнях поєднати відтворювану у цій галузі конкретність світу з тими чи тими його узагальненими сенсами. Філософський енциклопедичний словник
  7. мистецтво — МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Словник синонімів української мови
  8. мистецтво — Мисте́цтво, -ва, -ву; -те́цтва, -те́цтв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. мистецтво — МИ́СТЕЦТВО, а, с. 1. Творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність. Уже б тепер не вдав [тесля] різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося… Тепер аби хоч як, хоч без мистецтва хліба заробити... (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах