митися

МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок.

1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.).

Увесь вечір Маруся .. мисники змивала, піч мазала, милася (Г. Квітка-Основ'яненко);

У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі – як мати родила – бійці милися на сонці (О. Гончар).

2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися.

Квіти миються росою (О. Олесь);

* Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Григорій Тютюнник).

3. Пас. до ми́ти 1.

Фарбується [Біла Церква], білиться, миється... (Остап Вишня).

◇ (1) Ми́тися по́том – те саме, що Облива́тися (рідше умива́тися, обмива́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) [крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)] по́том (див. облива́тися).

Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Ю. Мушкетик);

(2) Ми́тися сльозо́ю (д) див. облива́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. митися — ми́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. митися — Вмиватися, обмиватися і всі мож. пох. від МИТИ; (потом) обливатися. Словник синонімів Караванського
  3. митися — [митиес'а] мийус'а, мийеіс':а, мийеіц':а, мийуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. митися — миюся, миєшся, недок. 1》 Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Митися слізьми. 2》 Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. 3》 Пас. до мити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. митися — облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) (гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Фразеологічний словник української мови
  6. митися — МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок. 1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  7. митися — Митися, -миюся, -єшся гл. 1) Мыться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. Що мені робити: більш году, як не миюсь. Словник української мови Грінченка