1. Словник української мови в 11 томах

митися

МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок.

1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.).

Увесь вечір Маруся.. мисники змивала, піч мазала, милася (Кв.-Осн., II, 1955, 54);

У трофейних бочках з-під пального грілася вода, голі — як мати родила — бійці милися на сонці (Гончар, III, 1959, 127).

◊ Ми́тися сльозо́ю (слі́зьми́), нар.-поет. — гірко плакати, ридати.

Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою (Шевч., І, 1963, 160);

Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились (Павл., Бистрина, 1959, 14).

2. Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися.

Квіти миються росою (Олесь, Вибр., 1958, 46);

Вийщов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх (Мушк., Серце.., 1962, 114);

*Образно. В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею (Тют., Вир, 1964, 126).

3. Пас. до ми́ти 1.

Фарбується [Біла Церква], білиться, миється… (Вишня, І, 1956, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. митися — ми́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. митися — Вмиватися, обмиватися і всі мож. пох. від МИТИ; (потом) обливатися. Словник синонімів Караванського
  3. митися — [митиес'а] мийус'а, мийеіс':а, мийеіц':а, мийуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. митися — миюся, миєшся, недок. 1》 Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Митися слізьми. 2》 Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. 3》 Пас. до мити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. митися — МИ́ТИСЯ, ми́юся, ми́єшся, недок. 1. Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Увесь вечір Маруся .. мисники змивала, піч мазала, милася (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. митися — облива́тися (рідше залива́тися, обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (рідше зали́тися, обси́патися і т. ін.) (гірки́ми (гаря́чими, буйни́ми і т. ін.)) слі́зьми́ (сльоза́ми). Гірко, невтішно плакати. Фразеологічний словник української мови
  7. митися — Митися, -миюся, -єшся гл. 1) Мыться. Марусю, дусю, мийся, чешися. Ном. № 11261. 2) Имѣть регулы. Що мені робити: більш году, як не миюсь. Словник української мови Грінченка