митний

МИ́ТНИЙ, а, е. Стос. до мита.

Незалежні, зв’язані майже тільки союзними відносинами області з різними інтересами, законами, урядами і митами, були з’єднані в одну націю, з одним урядом, з одним законодавством, з одним національним класовим інтересом, з одним митним кордоном (Комун. маніф., 1963, 35);

Митна війна Австрії з Сербією, що тривала з семимісячною перервою з 1906 по 1911 рік, була викликана почасти конкуренцією Австрії і Франції в справі поставок військових припасів Сербії (Ленін 22, 1950, 226);

Про торговельні зв’язки Русі з країнами Західної Європи свідчить також митний статут німецького міста Реффельштеттена.., в якому серед інших купців згадуються й слов’яни (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 443);

// у знач. ім. ми́тне, ного, с., заст. Мито.

Базар нагадував справжній ярмарок. Мусій., вже прицілювався, де стати, коли тивун, який збирав митне, зупинив йому коней (Панч, Гомон. Україна, 1954, 381).

∆ Ми́тна полі́тика — система державного контролю за провезенням товарів через кордон і за оподаткуванням їх;

Ми́тні тари́фи — зведення сплат, прийнятих для оподаткування товарів, що провозяться через кордон.

Незважаючи на досить високі митні тарифи, закордонний цукор був дешевший російського (Бурл., Напередодні, 1956, 163).