митний
ми́тний
-а, -е.
Стос. до мита.
|| у знач. ім. митне, -ного, с., заст. Мито.
Митна блокада — економічна ізоляція одних держав іншими через встановлення високих митних тарифів, створення митних бар'єрів.
Митна війна — конкурентна війна між країнами на світовому ринку, основним засобом якої є введення або зміна величини митних тарифів.
Митна декларація — оформлений згідно з національним законодавством документ про перевезення вантажів через кордон.
Митна зона — територія, на якій зберігаються, маркуються, сортуються, обробляються, комплектуються, реалізуються вантажі, що ввозяться або вивозяться з країни.
Митна конвенція — міжнародна угода, яка встановлює принципи митного режиму країн, що приєдналися до конвенції.
Митна політика — система державного контролю за провезенням товарів через кордон і за оподаткуванням їх.
Митна система — сукупність методів, засобів та органів державного регулювання ввезення та вивезення товарів з країни.
Значення в інших словниках
- митний — ми́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- митний — [митнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- митний — МИ́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до мита. Як побачать красуні, що купець якийсь приїхав, з митного реєстру дізнаються, який у нього товар і на яку суму (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Словник української мови у 20 томах
- митний — МИ́ТО (податок, який стягується за ввіз і вивіз товарів), МИ́ТНЕ заст.; ТАМГА́ (на Русі під час монголо-татарського ярма). Платиться в Криму і на Дону мито від чумацького воза (Ганна Барвінок); Мусій зрадів, що, певне... Словник синонімів української мови
- митний — МИ́ТНИЙ, а, е. Стос. до мита. Незалежні, зв’язані майже тільки союзними відносинами області з різними інтересами, законами, урядами і митами, були з’єднані в одну націю, з одним урядом, з одним законодавством, з одним національним класовим інтересом... Словник української мови в 11 томах
- митний — Митний, -а, -е Таможенный, мытный, пошлинный. Словник української мови Грінченка