митка
ми́тка
-и, ж., зах.
Ганчірка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- митка — Ми́тка: — ганчірка [4;V,VIII,XII ] — ганчірка, перен. потаскуха [25] Словник з творів Івана Франка
- митка — МИ́ТКА. Словник української мови у 20 томах
- митка — ми́тка 1. ганчірка (перев. для миття посуду)(м, ср, ст) ●як дам ти ми́тков по пи́ску → писок 2. вульг. розпусна жінка (ст) 3. вул., знев. пліткарка (ст) 4. вул., знев. ненадійна людина (ст)|| = баламут Лексикон львівський: поважно і на жарт