митка

ми́тка 1. ганчірка (перев. для миття посуду)(м, ср, ст)

як дам ти ми́тков по пи́скуписок

2. вульг. розпусна жінка (ст)

3. вул., знев. пліткарка (ст)

4. вул., знев. ненадійна людина (ст)|| = баламут

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. митка — Ми́тка: — ганчірка [4;V,VIII,XII ] — ганчірка, перен. потаскуха [25] Словник з творів Івана Франка
  2. митка — -и, ж., зах. Ганчірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. митка — МИ́ТКА. Словник української мови у 20 томах