митка

ми́тка 1. ганчірка (перев. для миття посуду)(м, ср, ст)

●як дам ти ми́тков по пи́ску → писок

2. вульг. розпусна жінка (ст)

3. вул., знев. пліткарка (ст)

4. вул., знев. ненадійна людина (ст)|| = баламут

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. митка — Ми́тка: — ганчірка [4;V,VIII,XII ] — ганчірка, перен. потаскуха [25] Словник з творів Івана Франка
  2. митка — -и, ж., зах. Ганчірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. митка — МИ́ТКА. Словник української мови у 20 томах