митний
МИ́ТНИЙ, а, е.
1. Стос. до мита.
Як побачать красуні, що купець якийсь приїхав, з митного реєстру дізнаються, який у нього товар і на яку суму (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
Про торговельні зв'язки Русі з країнами Західної Європи свідчить також митний статут німецького міста Реффельштеттена.., в якому серед інших купців згадуються й слов'яни (з наук. літ.);
Митна конвенція;
// у знач. ім. ми́тне, ного, с., заст. Мито.
Базар нагадував справжній ярмарок. Мусій .. вже прицілювався, де стати, коли тивун, який збирав митне, зупинив йому коней (П. Панч).
2. Розташований у межах, навколо митниці.
Митна територія.
3. Який працює на митниці.
Митний чиновник в аеропорту зосереджено заповнює анкети і уважно переглядає паспорти (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- митний — ми́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- митний — [митнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- митний — -а, -е. Стос. до мита. || у знач. ім. митне, -ного, с., заст. Мито. Митна блокада — економічна ізоляція одних держав іншими через встановлення високих митних тарифів, створення митних бар'єрів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- митний — МИ́ТО (податок, який стягується за ввіз і вивіз товарів), МИ́ТНЕ заст.; ТАМГА́ (на Русі під час монголо-татарського ярма). Платиться в Криму і на Дону мито від чумацького воза (Ганна Барвінок); Мусій зрадів, що, певне... Словник синонімів української мови
- митний — МИ́ТНИЙ, а, е. Стос. до мита. Незалежні, зв’язані майже тільки союзними відносинами області з різними інтересами, законами, урядами і митами, були з’єднані в одну націю, з одним урядом, з одним законодавством, з одним національним класовим інтересом... Словник української мови в 11 томах
- митний — Митний, -а, -е Таможенный, мытный, пошлинный. Словник української мови Грінченка