миша

МИ́ША, рідко МИШ, і, ж.

1. Невелика тварина родини мишачих, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом.

Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис);

Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори, перебіжить попід ноги женчисі та й знов повзне в ямку (І. Франко);

Маєток свій [пан] так укріпив, що й миша туди не прослизне не поміченою (з легенди);

На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О. Копиленко);

* У порівн. Невеличкий і юркий [верткий], як миша, хлопчик пірнув під лаву і миттю опинивсь біля учителя (Панас Мирний).

2. тільки ми́ша, інформ. Невеликий допоміжний пристрій для введення до комп'ютера інформації, переміщенням якого по поверхні (столу) контролюється положення курсора на моніторі.

Вводити інформацію за допомогою миші;

Оптична миша.

△ (1) Курга́нчикова ми́ша – степова миша, яка запасає зерно під маленькими насипами.

Курганчикова миша характерна своєю здатністю збирати восени великі запаси корму на зиму і споруджувати над ними земляні курганчики (з наук. літ.);

(2) Летю́ча ми́ша:

а) те саме, що кажа́н.

Вони ступили під низьке склепіння, й раптом із вогкого півмороку вихопилась стрімка летюча миша (Є. Гуцало);

б) переносний газовий ліхтар.

В корівнику було напівтемно. Ліхтар “летюча миша” висів на стовпі посеред приміщення і тихо погойдувався (Григорій Тютюнник);

(3) Промете́єва ми́ша – вид польової миші, що водиться на Кавказі;

(4) Фарао́нова ми́ша – хижий довгохвостий ссавець, що знищує щурів і мишей; поширений у Північній Африці та на Близькому Сході.

◇ (5) А́ні (ні) рудо́ї ми́ші:

а) нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо.

Навкруги – ані рудої миші (з усн. мови);

б) (зі сл. нема, не було і т. ін.) абсолютно нікого.

– Ані рудої миші там немає, – привітно відповіла стара (В. Собко);

Відда́ти (віднести́) миша́м на сніда́нок (на сні́дання) див. віддава́ти;

(6) [І] ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.) перев. де. – ніхто не пройде; надійно (оберігається щось).

– Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні.. – Там і миша не пролізе, – прохрипів полковник Уолш (О. Гончар);

– В мене тут миша не проскочить, – ображено відповів капітан. – А втім, можете обстежити (О. Гончар);

Коли він стоїть на варті, миша не пробіжить... (І. Цюпа);

Ми́ші не пролі́зти.

Замкнули браму, .. подвоїли вартових і ще кінних послали в роз'їзди... Ну, одно слово, – миші не пролізти (М. Старицький);

Метуши́тися (товкти́ся і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) ми́ша в па́стці див. метуши́тися;

Мише́й топта́ти див. топта́ти;

Попа́стися, як (мов, на́че і т. ін.) ми́ша (миш) в па́стку див. попада́тися;

Як (мов, ні́би і т. ін.) кіт до ми́ші (са́ла) / на са́ло див. кіт;

(7) Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ші на се́рці шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́) у кого і без дод. – у когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно.

Воно якось не пристало .. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі... А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський);

В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли .. миші (Марко Вовчок);

(8) Щоб і ми́ша не пролі́зла – уживається як наказ пильно охороняти яку-небудь місцевість.

[Свічка:] Мушу попередити: по цій дорозі не тільки танк, а й жодна миша щоб не пролізла (О. Корнійчук);

(9) Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ша в па́стці:

а) (зі сл. бу́ти, опини́тися і т. ін.) у безвихідному становищі; в небезпеці.

Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (з газ.);

На́че в па́стку [бі́дна] миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т. ін.

Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся [найнявся], не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка);

б) (зі сл. метуши́тися, крути́тися і т. ін.) безладно, розгублено, панічно і т. ін.

Стара метушиться в темряві, як миша в пастці (Григорій Тютюнник);

– Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці... (А. Хорунжий);

Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити – не знає (М. Коцюбинський);

Шастає, мов миша у пастці (прислів'я);

(10) Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ші в норі́, перев. зі сл. сиді́ти. – ніяким чином не виявляючи себе; тихо.

Не можна ж сидіти як миші в норі (з усн. мови);

Як ми́шка в ні́рці.

Стисни кулак міцніше, щоб аж пальці побіліли – сидітиме твоя совість, як мишка в нірці (В. Дрозд);

(11) Як (мов, ні́би і т. ін.) руда́ ми́ша (миш) [зимо́ю]:

а) (зі сл. загинути, пропасти і т. ін.) напевне, неодмінно, обов'язково і т. ін.

– Кажи, – наймаєш Гафійку? Ні? Волієш з голоду згинути, як руда миша зимою? (М. Коцюбинський);

б) без сліду.

Загинув, як руда миша (прислів'я);

– Коли з тобою щось трапиться, то всі менші пропадуть, як руді миші (Ф. Бурлака);

в) (зі сл. лишитися, зостатися і т. ін.) у скрутному становищі, без ніяких запасів, речей і т. ін.; без нічого.

– Добре, що хоч кожушка та чоботи напоумило вдягти! У вузлик ще дещо захопила. А то лишилась би на зиму, як руда миша (Ю. Збанацький);

(12) Як (мов, ні́би і т. ін.) церко́вна ми́ша, перев. зі сл. бі́дний, жарт. – уживається для підсилення зазначеного слова; дуже бідний.

Журився чоловік, що йому робити з діточками, бо був такий бідний, як церковна миша (Три золоті сл..);

– І нащо він тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (М. Стельмах);

Як ми́ша.

Була [жінка] бідна, як миша, .. але зате була гарненька (Г. Хоткевич).