1. Словник української мови в 11 томах

миша

МИ́ША, рідко МИШ, і, ж. Невеличка тварина ряду гризунів, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом.

Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис, 1864, № 8068);

Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори, перебіжить попід ноги женчисі та й знов повзне в ямку (Фр., І, 1955, 60);

[Свічка:] Мушу попередити: по цій дорозі не тільки танк, а й жодна миша щоб не пролізла (Корн., II, 1955, 49);

На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (Коп., Як вони.., 1948, 14);

*У порівн. Невеличкий і юркий [верткий], як миша, хлопчик пірнув під лаву і миттю опинивсь біля учителя (Мирний, І, 1954, 329).

∆ Летю́ча ми́ша:

а) те саме, що кажа́н.

Чому так добре почувають себе в повітрі сліпі летючі миші? Виявилось, мають власні ультразвукові "локатори" (Знання.., 3, 1966, 6);

*У порівн. Монашки чорною зграєю вкрили подвір’я, мов летючі миші, обліпили ганочок (Мик., II, 1957, 270);

б) переносний гасовий ліхтар.

В корівнику було напівтемно. Ліхтар "летюча миша" висів на стовпі посеред приміщення і тихо погойдувався (Тют., Вир, 1964, 110).

◊ Бі́дний, мов (як, на́че і т. ін.) церко́вна ми́ша — дуже вбога людина.

— І нащо він тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (Стельмах, І, 1962, 537);

Метуши́тися (товкти́ся і т. ін.), як (на́че, мов і т. ін.) ми́ша в па́стці — розгублено, безладно щось робити.

Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (Коцюб., II, 1955, 47);

Стара метушиться в темряві, як миша в пастці, ніяк не може намацати на карнизі сірників (Тют., Вир, 1964, 191);

На се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають і т. ін.) — про поганий, тривожний настрій.

Воно якось не пристало.. вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці, наче миші шкрябають (Коцюб., І, 1955, 163);

Попа́стися, як (мов, на́че і т. ін.) ми́ша (миш) в па́стку — потрапити в безвихідне становище.

Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся, не рушай, мовчи та диш! (Л. Укр., І, 1951, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миша — ми́ша іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. миша — Мишка, зб. мишва. Словник синонімів Караванського
  3. миша — рідко миш, -і, ж. 1》 Невеличка тварина ряду гризунів, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом. Летюча миша — а) те саме, що кажан; б) переносний гасовий ліхтар. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. миша — (він) миш, (вона) миша, (воно) мишеня, мишенятко, (летюча) кажан, пиргач, чепиргач Словник чужослів Павло Штепа
  5. миша — МИ́ША, рідко МИШ, і, ж. 1. Невелика тварина родини мишачих, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис); Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори... Словник української мови у 20 томах
  6. миша — ми́ша → миш Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. миша — Миша в голову зайшла, поки зерно знайшла. Іронічно про бідного господаря. Миша і на вівтар скаче, як паламар не баче. Підвладні гуляють, як старшини нема. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не згинуть. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. миша — І, ч. Кишеньковий злодій. Він маленький злодюжка, миша — по кишенях. Словник сучасного українського сленгу
  9. миша — (-і) ж. 1. крим., мол. Кишеньковий злодій. ПСУМС, 44; СЖЗ, 66. 2. крим. П'яна людина. СЖЗ, 66. Словник жарґонної лексики української мови
  10. миша — Комп'ютерний пристрій для маніпулювання об'єктами на екрані монітора; маленька коробочка з кнопками та кулькою, що обертається (м. механічна), або оптичним датчиком в основі (м. оптична). Універсальний словник-енциклопедія
  11. миша — а́ні (ні) рудо́ї ми́ші. 1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови). 2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко). Фразеологічний словник української мови
  12. миша — МИ́ША (невеличка тварина ряду гризунів), ПОЛІ́ВКА, НОРИ́ЦЯ (польова та лісова); ЛЕ́МІНГ (полярний гризун). На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О. Словник синонімів української мови
  13. миша — Ми́ша, ми́ші, -ші, -шею; ми́ші, мише́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. миша — рос. мышь портативний прилад, з'єднаний з комп'ютером за допомогою кабелю. Переміщуючись по певній поверхні, "миша" контролює курсор на моніторі, що дає змогу виконувати різні комп'ютерні операції. Eкономічна енциклопедія
  15. миша — Миша, -ші ж. Мышь. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Ном. № 8767. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть. Ном. № 8068. годі тобі мишей топтати! — Говорятъ тому, кто ходить, топчется безъ дѣла. Грин. І. 233. ум. мишка. Словник української мови Грінченка