миша

Миша в голову зайшла, поки зерно знайшла.

Іронічно про бідного господаря.

Миша і на вівтар скаче, як паламар не баче.

Підвладні гуляють, як старшини нема.

Миша у стозі, а піп у селі ніколи не згинуть.

У стозі є повно зерна, а в селі все трапляються церковні треби, за що нарід платить священикам.

Як миші кота не чують, то по хаті ґаздують.

Підвладні гуляють, як старшини нема вдома.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миша — ми́ша іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. миша — Мишка, зб. мишва. Словник синонімів Караванського
  3. миша — рідко миш, -і, ж. 1》 Невеличка тварина ряду гризунів, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом. Летюча миша — а) те саме, що кажан; б) переносний гасовий ліхтар. 2》 спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. миша — (він) миш, (вона) миша, (воно) мишеня, мишенятко, (летюча) кажан, пиргач, чепиргач Словник чужослів Павло Штепа
  5. миша — МИ́ША, рідко МИШ, і, ж. 1. Невелика тварина родини мишачих, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис); Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори... Словник української мови у 20 томах
  6. миша — ми́ша → миш Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. миша — І, ч. Кишеньковий злодій. Він маленький злодюжка, миша — по кишенях. Словник сучасного українського сленгу
  8. миша — (-і) ж. 1. крим., мол. Кишеньковий злодій. ПСУМС, 44; СЖЗ, 66. 2. крим. П'яна людина. СЖЗ, 66. Словник жарґонної лексики української мови
  9. миша — Комп'ютерний пристрій для маніпулювання об'єктами на екрані монітора; маленька коробочка з кнопками та кулькою, що обертається (м. механічна), або оптичним датчиком в основі (м. оптична). Універсальний словник-енциклопедія
  10. миша — а́ні (ні) рудо́ї ми́ші. 1. Нікого немає; зовсім безлюдно, порожньо. Навкруги — ані рудої миші (З усн. мови). 2. зі сл. нема́, не було́ і т. ін. Абсолютно нікого. — Ані рудої миші там немає,— привітно відповіла стара (В. Собко). Фразеологічний словник української мови
  11. миша — МИ́ША (невеличка тварина ряду гризунів), ПОЛІ́ВКА, НОРИ́ЦЯ (польова та лісова); ЛЕ́МІНГ (полярний гризун). На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О. Словник синонімів української мови
  12. миша — Ми́ша, ми́ші, -ші, -шею; ми́ші, мише́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. миша — МИ́ША, рідко МИШ, і, ж. Невеличка тварина ряду гризунів, перев. сірого кольору, з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис, 1864, № 8068); Часами й злякана сіра миш висмикнеться зі своєї нори... Словник української мови в 11 томах
  14. миша — рос. мышь портативний прилад, з'єднаний з комп'ютером за допомогою кабелю. Переміщуючись по певній поверхні, "миша" контролює курсор на моніторі, що дає змогу виконувати різні комп'ютерні операції. Eкономічна енциклопедія
  15. миша — Миша, -ші ж. Мышь. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Ном. № 8767. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть. Ном. № 8068. годі тобі мишей топтати! — Говорятъ тому, кто ходить, топчется безъ дѣла. Грин. І. 233. ум. мишка. Словник української мови Грінченка