мовби
МО́ВБИ¹, спол.
1. порівняльний. Те саме, що мов¹ 1.
– Коли б ви знали, яка я рада, що це ви до нас приїхали. Така рада.., мовби свою рідну дочку уздріла (Панас Мирний);
Над чорними очима молодиці металися, мовби хотіли полетіти кудись, розкрилені брови (М. Стельмах).
2. з'ясувальний. Те саме, що мов¹ 2.
Здається, мовби мчу я у санках по сніговім шляху (Леся Українка).
МО́ВБИ², част. власне мод.
Уживається у знач. част. мов.
Яка се тяжка річ і для нього і для всіх, оті приступи кашлю. Тепер мовби трошечки легше (Леся Українка);
– Я творитиму нові дерева, – сказав Мічурін, і вимовлені слова несподівано мовби підняли його над землею (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовби — мо́вби 1 частка незмінювана словникова одиниця мо́вби 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- мовби — див. наче Словник синонімів Вусика
- мовби — I мовбито, спол. Те саме, що мов I. II мовбито, част. Те саме, що мов II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовби — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
- мовби — МО́ВБИ¹, МО́ВБИТО, спол. Те саме, що мов¹, — Коли б ви знали, яка я рада, що це ви до нас приїхали. Така рада.., мовби свою рідну дочку уздріла (Мирний, III, 1954, 306); Над чорними очима молодиці металися, мовби хотіли полетіти кудись... Словник української мови в 11 томах