1. Словник української мови у 20 томах

мовбито

МО́ВБИТО¹, спол.

1. порівняльний. Те саме, що мов¹ 1.

2. з'ясувальний. Те саме, що мов¹ 2.

Тепер уже ніхто й не згадує про те, що колись баби плескали, мовбито він крадене передержує! (Б. Грінченко).

МО́ВБИТО², част. власне мод.

Уживається у знач. част. мов.

Почав Кирило Тур збирати зброю да, щоб заспокоїти паніматку, що мовбито в його на думці нема нічого смутного, .. завів козацьку пісню (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовбито — мо́вбито 1 сполучник незмінювана словникова одиниця мо́вбито 2 частка незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мовбито — див. наче Словник синонімів Вусика
  3. мовбито — див. мовби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мовбито — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
  5. мовбито — МО́ВБИТО¹ див. мо́вби¹. МО́ВБИТО² див. мо́вби². Словник української мови в 11 томах