мовотворець
МОВОТВО́РЕЦЬ, рця, ч.
Той, хто творить нові слова і вислови.
Він [М. Рильський] змагається з великими майстрами і .. стоїть в ряду з найвизначнішими мовотворцями (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовотворець — мовотво́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мовотворець — -рця, ч. Той, хто творить нові слова і вирази. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовотворець — МОВОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто творить нові слова і вирази. Він [М. Рильський] змагається з великими майстрами і.. стоїть в ряду з найвизначнішими мовотворцями (Перв., З щоденника.., 1956, 19). Словник української мови в 11 томах