мовотворчий
МОВОТВО́РЧИЙ, а, е.
Який пов'язаний з мовотворенням.
Своєю колосальною мовотворчою діяльністю І. Франко залишив “нестертий слід” у розвитку української мови (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовотворчий — мовотво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
- мовотворчий — -а, -е. Який пов'язаний з мовотворенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовотворчий — МОВОТВО́РЧИЙ, а, е.. Який пов’язаний з мовотворенням. Своєю колосальною мовотворчою діяльністю І. Франко залишив "нестертий слід" у розвитку української мови (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 517). Словник української мови в 11 томах