мовотворчий

мовотво́рчий

-а, -е.

Який пов'язаний з мовотворенням.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовотворчий — мовотво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мовотворчий — МОВОТВО́РЧИЙ, а, е. Який пов'язаний з мовотворенням. Своєю колосальною мовотворчою діяльністю І. Франко залишив “нестертий слід” у розвитку української мови (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. мовотворчий — МОВОТВО́РЧИЙ, а, е.. Який пов’язаний з мовотворенням. Своєю колосальною мовотворчою діяльністю І. Франко залишив "нестертий слід" у розвитку української мови (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 517). Словник української мови в 11 томах