1. Словник української мови в 11 томах

мовотворчий

МОВОТВО́РЧИЙ, а, е.. Який пов’язаний з мовотворенням.

Своєю колосальною мовотворчою діяльністю І. Франко залишив "нестертий слід" у розвитку української мови (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 517).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовотворчий — мовотво́рчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мовотворчий — -а, -е. Який пов'язаний з мовотворенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мовотворчий — МОВОТВО́РЧИЙ, а, е. Який пов'язаний з мовотворенням. Своєю колосальною мовотворчою діяльністю І. Франко залишив “нестертий слід” у розвитку української мови (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах