1. Словник української мови в 11 томах

мовотворчість

МОВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до мовотворчий.

По-народному запальна, молодо зазвучала.. поезія Маяковського, виблискуючи усією багатобарвністю народної мовотворчості (Рад. літ-во, 1, 1967, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовотворчість — мовотво́рчість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мовотворчість — -чості, ж. Абстр. ім. до мовотворчий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мовотворчість — МОВОТВО́РЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до мовотво́рчий. Фразеологія – це одна з найхарактерніших, найбагатших і найоригінальніших галузей мовотворчості народу (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах