мовотворець

мовотво́рець

-рця, ч.

Той, хто творить нові слова і вирази.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовотворець — мовотво́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мовотворець — МОВОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто творить нові слова і вислови. Він [М. Рильський] змагається з великими майстрами і .. стоїть в ряду з найвизначнішими мовотворцями (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  3. мовотворець — МОВОТВО́РЕЦЬ, рця, ч. Той, хто творить нові слова і вирази. Він [М. Рильський] змагається з великими майстрами і.. стоїть в ряду з найвизначнішими мовотворцями (Перв., З щоденника.., 1956, 19). Словник української мови в 11 томах