мороз

МОРО́З, у, ч.

Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля.

Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко);

Я морозу не боюся І хто мерзне – я сміюся (Л. Глібов);

Мороз холодні вікна помережив (М. Рильський);

* Образно. Зросли і Менандрові діти, і сам він пристарівсь: кучері чорні припали морозом, думки поорали колись прехороше обличчя (Дніпрова Чайка);

// Температура повітря нижче нуля.

Люди кажуть, що тут [у Чукурларі] рідко буває 8 ° морозу (Леся Українка);

Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (О. Гончар);

// Місце, де є такий холод.

Тримати продукти на морозі;

// перев. мн. Холодна зимова погода; холоди.

Вікна з подвійними рамами мали знадвору віконниці, а у великі морози на віконниці ще навішували для тепла товсті мати з сіна (З. Тулуб).

Бере́ться [на] моро́з див. бра́тися;

(1) Водохре́сні моро́зи – великі морози у другій половині січня, що звичайно збігаються з церковним святом Водохреща.

Відшуміли снігові бурани, на поля лягли глибокі сніги, затріщали знамениті водохресні морози (Ю. Збанацький);

Водохресні морози, відомі своєю жорстокістю, передвіщають родючість (з газ.);

Дід Моро́з див. дід;

(2) Моро́з бере́ – стає холодно; мороз більшає.

Сніг перестав падати, брав мороз (Б. Лепкий);

У нас завірюха. То була відлига, а тепер зараз мороз узяв і сніг сипле (М. Коцюбинський);

(3) Палки́й моро́з – лютий, дошкульний мороз, який ніби обпалює все живе.

Ось іти зібрався лицар молодий в дорогу.., пустеля перед ним як жар горить, холодні іскри то роса для нього, біленький сніг то пелюстки лілей, палкий мороз – пал сонця весняного (Леся Українка);

(4) Тріску́чий моро́з – дуже сильний, лютий мороз.

– Або зимою... застукають тріскучі морози, зніметься завірюха, хуртовина... (Панас Мирний);

Надворі був тріскучий мороз, з вітром (Я. Гримайло);

(5) Хреще́нський моро́з (хо́лод) – сильний мороз у другій половині січня – саме тоді, коли буває церковне свято Хрещення (Водохреще).

Чобітьми гупотить на порозі, На соломі лишаючи слід, Із хрещенського злого морозу Входить в хату із пляшкою дід (Т. Масенко).

◇ (6) [Аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) кому, у кого, від чого і без дод.:

а) хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін.

Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський);

– Співав про князя Ігоря, – мороз ішов по спині. – Чарівна пісня (Василь Шевчук);

І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут);

Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (Олесь Досвітній);

– Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! – каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний);

Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш);

Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський);

– А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський);

Від того сміху [дівчат] .. аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко);

– Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною... (С. Васильченко);

[Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний);

У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний);

Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті – йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко);

Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (з газ.);

Холодо́к перебі́г по́за шкі́рою.

З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий);

Моро́з пройшо́в від голови́ до п'ят.

Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п'ят (Мирослав Ірчан);

б) комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т. ін.

З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький);

А тії окаяннії... хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш);

Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський);

Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (О. Полторацький);

Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту – це ж такі, мовляв автор, “образки з життя робочого люду”, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський);

І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така – оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький);

У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш);

Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський);

Погляд якийсь собачий – як гляне, то аж мороз по кожі [шкірі] піде (С. Васильченко);

Коли це зразу – щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний);

Моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою).

Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий);

– Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко);

Хо́лод пробі́г по спи́ні.

Якийсь неприємний холод пробіг по спині, у голову закралась підозра. – Куди ви мене завели? – спитав інженер (В. Гжицький);

Аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною.

Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч);

[Аж] моро́зом сипну́ло (сипону́ло) [за (по́за) спи́ною (шкі́рою), по спи́ні] див. сипну́ти;

Моро́зом подра́ло по шку́рі див. поде́рти;

Моро́зом проде́рло по шку́рі (шкі́рі) див. продира́ти;

Моро́зом пройма́є / пройняло́ див. пройма́ти;

Моро́з по шкі́рі продира́є див. продира́ти;

(7) Моро́з тріщи́ть (ти́сне, ці́пить і т. ін.) / затріща́в <�Моро́зи тріща́ть (ти́снуть, ці́плять і т. ін.) / затріща́ли> – тримається великий, сильний мороз.

Було оце узимку, зимними деньми [днями], надворі мороз лускає (Марко Вовчок);

Вечоріло. Небо вияснилося після кількаденної снігової заметі. Тис мороз (І. Франко);

На високому небі ясно горіли зорі, люто тріщав мороз (М. Коцюбинський);

Коло Морозовської повіяли теплі вітри, пригріло сонце, почав підтавати сніг, але ночами ще ціпили дошкульні морози (В. Кучер);

Відшуміли снігові бурани, на поля лягли глибокі сніги, затріщали знамениті водохресні морози (Ю. Збанацький);

(8) Моро́з іде́ (хо́дить, бі́гає, прохо́дить, пробігає́ і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) за (по́за) спи́ною (по спи́ні, за плечи́ма, по́за шкі́рою, по́за шку́рою і т. ін.) кому, у кого і без дод.:

а) хто-небудь тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості і т. ін. або від сильної (перев. негативної) дії чогось на органи чуття і т. ін.

– Співав про князя Ігоря, – мороз ішов по спині. – Чарівна пісня (Василь Шевчук);

Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський);

Грицько замовк і у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався, а Василь аж дух затаїв, та все дивився на Фатієвщину (Панас Мирний);

За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський);

І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут);

Від того сміху [дівчат] .. аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко);

У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний);

– А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський);

Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (Олесь Досвітній);

Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку.. в крові (П. Куліш);

б) хто-небудь боїться, відчуває сильний страх, переляк, неспокій і т. ін.

І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така – оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький);

Слова ті сказані були таким твердим голосом і з таким виразом, що у обох паничів аж мороз пішов поза шкірою (І. Франко);

Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський);

Коли це зразу – щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний);

(9) Моро́з із-за (з-за) плече́й бере́ кого і без дод.:

а) комусь стає холодно, хтось починає мерзнути.

Мороз брав з-за плечей, і мерзли ноги (з усн. мови);

б) комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін.

Було й слухати, як ваш батько-покійничок розказує, то мороз з-за плечей бере (Марко Вовчок);

– Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже мороз з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ'яненко);

(10) Моро́зом по́за спи́ною поси́пало (поси́пле) у кого і без дод. – те саме, що [Аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) (див. моро́з).

Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і – дай Боже ноги,! – мерщій хильки та хильки від того місця (Панас Мирний);

Нарешті усі [арф'янки] як підхоплять, то наче у великі дзвони задзвонять, морозом поза спиною так і посипле!.. (Панас Мирний);

(11) Моро́з по шкі́рі пробира́є / пробра́в – те саме, що [Аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) (див. моро́з).

Одійшов я подалі від мерців, .. від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко);

(12) Моро́з пробіга́є / пробі́г по кому – чому:

а) комусь раптом стає холодно, когось охоплює озноб.

Ось перший сумний, мінорний акорд. Якийсь мороз пробіг по всій істоті Миколи, він здригнувся навіть... (Г. Хоткевич);

б) хтось завмирає, ціпеніє від несподіванки, страху, хвилювання і т. ін.

Рвонули коні! Каміння, болото бризнули з-під копит. По товпі [юрбі] мороз пробіг (Г. Хоткевич);

(13) Моро́з торкну́вся чого – мороз, приморозки трохи пошкодили, попсували щось;

(14) Моро́з ухопи́в за пле́чі кого – про неприємне відчуття холоду від несподіваного сильного переляку, переживання тощо.

– Витріщила [Параскіца]на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський);

(15) Моро́з хапа́є / вхопи́в за пле́чі кого і без дод.:

а) комусь стає холодно, хтось починає мерзнути.

Надворі мороз хапав за плечі (з усн. мови);

б) комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін.

Мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька – відьма (М. Коцюбинський);

– Витріщила на мене очі, аж мене мороз вхопив за плечі (М. Коцюбинський);

(16) Моро́з хапа́є (хапа́в):

а) (за що) про різке відчуття холоду, замерзання.

Під ногами скрипів сніг, мороз хапав за обличчя та руки, стискував лещатами взуття (Ю. Збанацький);

б) про неприємне тремтіння від несподіваного сильного переляку, переживання тощо.

Він ніколи не сумнівався в існуванні відьом на світі, і тепер мороз хапав його за плечі од одної думки, що його рідна донька – відьма (М. Коцюбинський);

(17) Моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т. ін.) кому і без дод. – комусь стає холодно, хтось мерзне.

Мороз пробирався.. до тіла (В. Кучер);

Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький);

Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут);

(18) Обдава́ти моро́зом спи́ни (д) див. обдава́ти;

Обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом див. обсипа́ти;

Притягло́ моро́зом (моро́зцем) див. притяга́ти;

Узя́вся (узяло́ся на) моро́з див. узя́тися;

Як (мов, ні́би і т. ін.) жа́ром (окро́пом, хо́лодом, жа́ром і хо́лодом, моро́зом і т. ін.) обдати́ / обдава́ти <�Як (мов, ні́би і т. ін.) хто жа́ром обда́в> див. обдава́ти.