1. Приповідки або українсько-народня філософія

мороз

Мороз не велик, та стоять не велить.

Холодно стояти в мороз на одному місці.

Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.

Жарт, коли стоїть сильний мороз і хочуть показати хоча б якусь позитивну сторону холоду.

Якби на горах не мороз, то давно би переріс.

Жарт про того, хто не вдався ростом.

Мороз, Боже, йому помож.

Щоб скорше проминув.

На дворі такий мороз, що стояти не мож.

Дуже великий мороз, бо тоді люде втікають до хати погрітися.

Не поможе і вино, як лиш прийде студено.

На великий мороз помагає тепло, а не напнтки.

Тріщи, тріщи морозе, нічого тобі не поможе.

У великі морози лід тріщить. Мороз мусить своє відбути.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мороз — Моро́з прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. мороз — (малий) ЗАМОРОЗОК; (раніш, ній) недосвіт; мн. МОРОЗИ, холоди, холод, холоднеча, студінь; морозець, морозонько, морозенко, морозяка. Словник синонімів Караванського
  3. мороз — Зазимки (перші осінні морози), зазимчак (т.с.), кришиниця (лютий мороз), морозенко, морозець і морозець, морозило, морозище, морозонько (фольк. Словник синонімів Вусика
  4. мороз — -у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. || Температура повітря нижче нуля. || Місце, де є такий холод. || перев. мн. Холодна зимова погода; холоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мороз — МОРО́З, у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Я морозу не боюся І хто мерзне – я сміюся (Л. Глібов); Мороз холодні вікна помережив (М. Рильський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. мороз — У, ч. Напускна, демонстративна байдужість. Що це за мороз? Ніби ніхто не радий мене бачити. ◇ Бути на морозі — демонстративно виражати байдужість. Вася — на морозі, даун вузьколобий (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  7. мороз — (-у) ч. мол. Людина, яка мовчить. Словник жарґонної лексики української мови
  8. мороз — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  9. Мороз — див. Мороз, Олексій Якович Філософський енциклопедичний словник
  10. мороз — МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля), ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКО пестл. фольк.; СКИ́ПЕНЬ діал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали. Словник синонімів української мови
  11. Мороз — Моро́з, -ро́за, -ро́зові (прізв.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мороз — МОРО́З, у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. Мороз лютує, аж скрипить (Шевч., II, 1953, 98); Я морозу не боюся І хто мерзне— я сміюся (Гл., Вибр., 1951, 201); Мороз холодні вікна помережив (Рильський, І, 1960,170); *Образно. Словник української мови в 11 томах