1. Словник жарґонної лексики української мови

мороз

(-у) ч. мол. Людина, яка мовчить.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мороз — Моро́з прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. мороз — (малий) ЗАМОРОЗОК; (раніш, ній) недосвіт; мн. МОРОЗИ, холоди, холод, холоднеча, студінь; морозець, морозонько, морозенко, морозяка. Словник синонімів Караванського
  3. мороз — Зазимки (перші осінні морози), зазимчак (т.с.), кришиниця (лютий мороз), морозенко, морозець і морозець, морозило, морозище, морозонько (фольк. Словник синонімів Вусика
  4. мороз — -у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. || Температура повітря нижче нуля. || Місце, де є такий холод. || перев. мн. Холодна зимова погода; холоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мороз — МОРО́З, у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Я морозу не боюся І хто мерзне – я сміюся (Л. Глібов); Мороз холодні вікна помережив (М. Рильський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. мороз — Мороз не велик, та стоять не велить. Холодно стояти в мороз на одному місці. Хоч мороз і припікає, зате комарів немає. Жарт, коли стоїть сильний мороз і хочуть показати хоча б якусь позитивну сторону холоду. Якби на горах не мороз, то давно би переріс. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. мороз — У, ч. Напускна, демонстративна байдужість. Що це за мороз? Ніби ніхто не радий мене бачити. ◇ Бути на морозі — демонстративно виражати байдужість. Вася — на морозі, даун вузьколобий (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  8. мороз — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  9. Мороз — див. Мороз, Олексій Якович Філософський енциклопедичний словник
  10. мороз — МОРО́З (холодна погода, коли температура повітря падає нижче нуля), ХО́ЛОД, МОРО́ЗОНЬКО пестл. фольк.; СКИ́ПЕНЬ діал. (дуже холодна погода). Мороз лютує, аж скрипить (Т. Шевченко); Вогню не розпалювали. Словник синонімів української мови
  11. Мороз — Моро́з, -ро́за, -ро́зові (прізв.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мороз — МОРО́З, у, ч. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. Мороз лютує, аж скрипить (Шевч., II, 1953, 98); Я морозу не боюся І хто мерзне— я сміюся (Гл., Вибр., 1951, 201); Мороз холодні вікна помережив (Рильський, І, 1960,170); *Образно. Словник української мови в 11 томах