мурий
МУ́РИЙ, а, е.
1. Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть).
Три голови мав пес сей мурий, Він на Енея загарчав (І. Котляревський);
Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає (Марко Вовчок);
Замукав віл мурий, жадно шию витягши в степ (А. Головко).
2. Брунатний, із ластовинням (про обличчя).
Воно [лице] у його стало аж муре, одні сірі очі світили, як у кота (Панас Мирний);
– Так, здаля, наче й хлопець нічого, – думав він, придивляючись до свого зображення .. А от на щоках мурі плями. Це розповзлося ластовиння (П. Автомонов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мурий — му́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- мурий — (- масть) муругий, попелястий, темносірий <�сіробурий> з плямами; (- шкіру) смаглявий, брунатний; муруватий. Словник синонімів Караванського
- мурий — див. гидкий; поганий; сірий Словник синонімів Вусика
- мурий — -а, -е. 1》 Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть). 2》 Брунатний, із ластовинням (про обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мурий — РЯБИ́Й (про масть тварин, оперення птахів — із плямами іншого кольору, відтінку), ПЕРІ́СТИЙ, ПЕРИ́СТИЙ, ПЛЯМИ́СТИЙ, СТРОКА́ТИЙ, ПІГА́НИСТИЙ діал., КРА́СИЙ діал.; МУ́РИЙ, МУРУ́ГИЙ розм. (темно-сірий із плямами); ПІСТРЯ́ВИЙ, ЗОЗУЛЯ́СТИЙ (про птахів). Словник синонімів української мови
- мурий — МУ́РИЙ, а, е. 1. Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть). Три голови мав пес сей мурий. Він на Енея загарчав (Котл., І, 1952, 134); Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає (Вовчок, І, 1955, 216); Замукав віл мурий... Словник української мови в 11 томах