мурий
РЯБИ́Й (про масть тварин, оперення птахів — із плямами іншого кольору, відтінку), ПЕРІ́СТИЙ, ПЕРИ́СТИЙ, ПЛЯМИ́СТИЙ, СТРОКА́ТИЙ, ПІГА́НИСТИЙ діал., КРА́СИЙ діал.; МУ́РИЙ, МУРУ́ГИЙ розм. (темно-сірий із плямами); ПІСТРЯ́ВИЙ, ЗОЗУЛЯ́СТИЙ (про птахів). Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка (М. Коцюбинський); — Тепер худоба сама периста — тірольська, а давно була сама біла (В. Стефаник); Дівчинка тулила до грудей плямисте цуценя (Л. Первомайський); — Чи вже таки не розважусь я й тоді, як куплю собі коника строкатого? (Марко Вовчок); У бричці на ресорах, тягненій парою бистрих піганистих коней, їхав Леон Гаммершляг (І. Франко); Надибав по дорозі красу корову (Лесь Мартович); Замукав віл мурий, жадно шию витягши в степ (А. Головко); А ти, коте муругий, Прийди до нас удруге (пісня); Пташку я посадив на гілці, — Крила — піренько пістряве (А. Кримський); На дворі зозуляста квочка.. водила шестеро курчат (М. Коцюбинський). — Пор. 1. строка́тий.
Значення в інших словниках
- мурий — му́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- мурий — (- масть) муругий, попелястий, темносірий <�сіробурий> з плямами; (- шкіру) смаглявий, брунатний; муруватий. Словник синонімів Караванського
- мурий — див. гидкий; поганий; сірий Словник синонімів Вусика
- мурий — -а, -е. 1》 Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть). 2》 Брунатний, із ластовинням (про обличчя). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мурий — МУ́РИЙ, а, е. 1. Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть). Три голови мав пес сей мурий, Він на Енея загарчав (І. Котляревський); Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає (Марко Вовчок); Замукав віл мурий... Словник української мови у 20 томах
- мурий — МУ́РИЙ, а, е. 1. Темно-сірий або сіро-бурий із плямами (про масть). Три голови мав пес сей мурий. Він на Енея загарчав (Котл., І, 1952, 134); Здоровий величенний кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає (Вовчок, І, 1955, 216); Замукав віл мурий... Словник української мови в 11 томах