1. Словник української мови у 20 томах

муштра

МУ́ШТРА, и, ж.

1. Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування.

Зайде сонце – Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина, Очиці поводить: “Отут з муштри виглядала, Отут розмовляла” (Т. Шевченко);

– Увійшов [обвинувачений] і став рівно, випроставшись, як солдат на муштрі (Б. Грінченко);

Він [підполковник], опріч муштри, штабних карт.., не знав і знати не хотів іншого ремесла (М. Стельмах);

// розм. Сукупність правил військового шикування.

Мав [Спориш] особливий дар власне до виучування свіжонабраних рекрутів військової муштри (І. Франко);

– Ет, що то трудне! – розпалювавсь Йон, – я і з рушницею всю муштру знаю. Хоч – покажу? (М. Коцюбинський).

2. перен. Методи виховання та навчання, що ґрунтуються на механічній дисципліні та занадто суворих правилах і вимогах.

Надії на сина – це було зараз найсвітлішим у її житті. Ось тільки чи не забуває він там [у спецшколі] свою неню, чи не розучиться за всіма науками та муштрами матусю любити (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муштра — му́штра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. муштра — (військова) муштрування, вишкіл; (служба) муштравина. Словник синонімів Караванського
  3. муштра — -и, ж. 1》 Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. || розм. Сукупність правил військового шикування. 2》 перен. Методи виховання та навчання, що ґрунтуються на механічній дисципліні та занадто суворих правилах і вимогах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муштра — Вишкіл, вправи Словник чужослів Павло Штепа
  5. муштра — Му́штра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. муштра — МУ́ШТРА, и, ж. 1. Військове навчання, що грунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. Зайде сонце — Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина, Очиці поводить: "Отут з муштри виглядала. Словник української мови в 11 томах
  7. муштра — Муштра, -ри ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169. Словник української мови Грінченка