1. Великий тлумачний словник сучасної мови

муштра

му́штра

-и, ж.

1》 Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування.

|| розм. Сукупність правил військового шикування.

2》 перен. Методи виховання та навчання, що ґрунтуються на механічній дисципліні та занадто суворих правилах і вимогах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муштра — му́штра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. муштра — (військова) муштрування, вишкіл; (служба) муштравина. Словник синонімів Караванського
  3. муштра — Вишкіл, вправи Словник чужослів Павло Штепа
  4. муштра — МУ́ШТРА, и, ж. 1. Військове навчання, що ґрунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. Словник української мови у 20 томах
  5. муштра — Му́штра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. муштра — МУ́ШТРА, и, ж. 1. Військове навчання, що грунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування. Зайде сонце — Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина, Очиці поводить: "Отут з муштри виглядала. Словник української мови в 11 томах
  7. муштра — Муштра, -ри ж. Военное ученіе. Шевч. 68. Москалі на мушрі. Левиц. І. 493. Дивилась з дівчатами на москалів. Що то як гарно мушру викидають. Кв. І. 169. Словник української мови Грінченка