1. Словник української мови у 20 томах

міряний

МІ́РЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до мі́ряти.

– Йди, каже [Савка], туди, там землі не міряні, бери, займай, скільки сили твоєї (М. Коцюбинський);

І вино стане іншим – не міряне чашею, Як потоки, як сонцем запалені бризки (А. Малишко).

2. розм. Те саме, що мі́рний 1.

Туркіт ішов зразу повільний, міряний, два удари і пауза, два удари і пауза, мов важка їзда по грудді (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міряний — мі́ряний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. міряний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до міряти. Не міряно — дуже багато. 2》 розм. Те саме, що мірний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міряний — Мі́ряний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. міряний — МІ́РЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до мі́ряти. — Йди, каже [Савка], туди, там землі не міряні, бери, займай, скільки сили твоєї (Коцюб., І, 1955, 379); І вино стане іншим — не міряне чашею, Як потоки, як сонцем запалені бризки (Мал. Словник української мови в 11 томах
  5. міряний — Міряний, -а, -е Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Г. Барв. 226. Там не міряні милі. Чуб. Словник української мови Грінченка