міряний

мі́ряний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до міряти.

Не міряно — дуже багато.

2》 розм. Те саме, що мірний 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міряний — мі́ряний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. міряний — МІ́РЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до мі́ряти. – Йди, каже [Савка], туди, там землі не міряні, бери, займай, скільки сили твоєї (М. Коцюбинський); І вино стане іншим – не міряне чашею, Як потоки, як сонцем запалені бризки (А. Малишко). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
  3. міряний — Мі́ряний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. міряний — МІ́РЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до мі́ряти. — Йди, каже [Савка], туди, там землі не міряні, бери, займай, скільки сили твоєї (Коцюб., І, 1955, 379); І вино стане іншим — не міряне чашею, Як потоки, як сонцем запалені бризки (Мал. Словник української мови в 11 томах
  5. міряний — Міряний, -а, -е Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Г. Барв. 226. Там не міряні милі. Чуб. Словник української мови Грінченка