міряний
мі́ряний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до міряти.
Не міряно — дуже багато.
2》 розм. Те саме, що мірний 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- міряний — мі́ряний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- міряний — МІ́РЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до мі́ряти. – Йди, каже [Савка], туди, там землі не міряні, бери, займай, скільки сили твоєї (М. Коцюбинський); І вино стане іншим – не міряне чашею, Як потоки, як сонцем запалені бризки (А. Малишко). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
- міряний — Мі́ряний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- міряний — МІ́РЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до мі́ряти. — Йди, каже [Савка], туди, там землі не міряні, бери, займай, скільки сили твоєї (Коцюб., І, 1955, 379); І вино стане іншим — не міряне чашею, Як потоки, як сонцем запалені бризки (Мал. Словник української мови в 11 томах
- міряний — Міряний, -а, -е Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Г. Барв. 226. Там не міряні милі. Чуб. Словник української мови Грінченка