містечко

МІСТЕ́ЧКО¹, а, с.

Зменш.-пестл. до мі́сце.

В Люборацької коням богослова і містечко знайшлось в стайні (А. Свидницький);

Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко для гнізда (О. Копиленко);

– О, так! Мій батько дуже впливова людина .. – Він мені давненько містечко приготував (І. Цюпа).

◇ (1) Наси́джене місте́чко (д) див. мі́сце;

(2) Те́пле місте́чко (д) див. мі́сце.

МІСТЕ́ЧКО², а, с.

1. Невелике місто.

Вільшана, або Ольшана, містечко Київської губернії, Звенигородського повіту (Т. Шевченко);

Містечко розташувалось у балці форми кривулястого рогу і, мабуть, тому й прибрало назву “Кривий Ріг” (Олесь Досвітній);

За рікою, на високому березі, розкинулось невеличке сибірське містечко Бійськ (В. Гжицький).

2. Група житлових або службових будинків, об'єднаних за своїм призначенням.

На мальовничій околиці Моринців розташувалось лікарняне містечко: центральний корпус, амбулаторія, допоміжні приміщення, парк для відпочинку хворих (з наук. літ.).

(1) Дитя́че місте́чко – позашкільний виховний заклад, який організовує дозвілля і виховання дітей;

(2) Полотня́не місте́чко – містечко, табір, що складаються з наметів.

Містечко полотняне – Палатки на стерні – Мов стайка голубина, Біліє вдалині (М. Нагнибіда).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. містечко — місте́чко 1 іменник середнього роду місце, місцинка місте́чко 2 іменник середнього роду селище Орфографічний словник української мови
  2. містечко — I -а, с. Зменш.-пестл. до місце. II -а, с. 1》 Селище міського типу переважно в Україні та Білорусі. 2》 Група житлових або службових будинків, об'єднаних за своїм призначенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. містечко — 1. місцина, місцинка 2. це мале місто Словник чужослів Павло Штепа
  4. містечко — наси́джене мі́сце. 1. Будинок, квартира, населений пункт і т. ін., де хтось живе протягом тривалого часу. Іван Кіндратович давно міг переселитися… Та все якось жаль було розставатися з насидженим місцем (Д. Фразеологічний словник української мови
  5. містечко — Місте́чко, -ка, -ку, в -сте́чку; -сте́чка, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. містечко — МІСТЕ́ЧКО¹, а, с. Зменш.-пестл. до мі́сце. В Люборацької коням богослова і містечко знайшлось в стайні (Свидн., Люборацькі, 1955, 86); Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко для гнізда (Коп., Як вони.., 1961, 32); — О, так!... Словник української мови в 11 томах
  7. містечко — (польс.) Невеликий населений пункт міського типу, значною мірою забудований крамницями дрібних торговців і майстернями ремісників. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. містечко — I. Містечко, -ка с. ум. отъ місто. --------------- II. Містечко, -ка с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Шевч. 491. Жив собі в містечку круг своїй родини. Чуб. V. 328. Словник української мови Грінченка