містечко

Значення в інших словниках

1. містечко — наси́джене мі́сце. 1. Будинок, квартира, населений пункт і т. ін., де хтось живе протягом тривалого часу. Іван Кіндратович давно міг переселитися… Та все якось жаль було розставатися з насидженим місцем (Д. Фразеологічний словник української мови
2. містечко — МІСТЕ́ЧКО¹, а, с. Зменш.-пестл. до мі́сце. В Люборацької коням богослова і містечко знайшлось в стайні (А. Свидницький); Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко для гнізда (О. Копиленко); – О, так! Мій батько дуже впливова людина .. Словник української мови у 20 томах
3. містечко — місте́чко 1 іменник середнього роду місце, місцинка місте́чко 2 іменник середнього роду селище Орфографічний словник української мови
4. містечко — 1. місцина, місцинка 2. це мале місто Словник чужослів Павло Штепа
5. містечко — МІСТЕ́ЧКО¹, а, с. Зменш.-пестл. до мі́сце. В Люборацької коням богослова і містечко знайшлось в стайні (Свидн., Люборацькі, 1955, 86); Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко для гнізда (Коп., Як вони.., 1961, 32); — О, так!... Словник української мови в 11 томах
6. містечко — I -а, с. Зменш.-пестл. до місце. II -а, с. 1》 Селище міського типу переважно в Україні та Білорусі. 2》 Група житлових або службових будинків, об'єднаних за своїм призначенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. містечко — Місте́чко, -ка, -ку, в -сте́чку; -сте́чка, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. містечко — I. Містечко, -ка с. ум. отъ місто. --------------- II. Містечко, -ка с. Мѣстечко (населенный пунктъ). Круг містечка Берестечка на чотирі милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили. Шевч. 491. Жив собі в містечку круг своїй родини. Чуб. V. 328. Словник української мови Грінченка