1. Словник української мови у 20 томах

набігатися

НАБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Побігати досхочу, багато або до втоми.

В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся, – восени ж .. можна бігати (С. Васильченко);

– Стривай-стривай, замішаю, тим часом ти прохолонеш трохи, – провадив своєї дід. – Небійсь, набігався за півдня?.. (С. Черкасенко);

Набігавшись за день, вони зараз спали (С. Скляренко);

– Ми всі занадто нервові... Начитаєшся макулатури, набігаєшся... (В. Дрозд);

* Образно. Моє серце набігалось за життя й тепер помалу стискується й випростується (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набігатися — набі́гатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. набігатися — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика
  3. набігатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Побігати досхочу, багато. || Побігати до втоми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. набігатися — НАБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Побігати досхочу, багато. В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся, — восени ж.. можна бігати (Вас., І, 1959, 155); // Побігати до втоми. Словник української мови в 11 томах
  5. набігатися — Набігатися, -гаюся, -єшся гл. Набѣгаться. Набігався, пійду ляжу спати. Чуб. Словник української мови Грінченка