нависаючий

НАВИСА́ЮЧИЙ, а, с.

Який нависає.

На полях незміримих Сибіри [Сибіру] всемогуча панує зима, понад нею .. без кінця і без міри нависаюча хмара дріма (І. Франко);

Травми ясен відбуваються найчастіше через неточно зроблену зубну коронку або нависаючий край пломби (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нависаючий — НАВИСА́ЮЧИЙ, а, с. Дієпр. акт. теп. ч. до нависа́ти. На полях незміримих Сибіри всемогуча панує зима, понад нею.. без кінця і без міри нависаюча хмара дріма (Фр., XIII, 1954, 403). Словник української мови в 11 томах