1. Словник української мови у 20 томах

навперемінки

НАВПЕРЕМІ́НКИ, присл., розм.

Те саме, що навперемі́нно.

На протязі півтора чи двох кілометрів піщаного узбережжя, над морем, розташувалось певно до тисячі людей, що навперемінки приймали то, сонячні, то морські ванни (М. Трублаїні);

Сердюки, чатуючи біля кулемета, дрімали навперемінки (О. Гончар);

А носили вони ту хустку навперемінки, хто якого дня перший запне (І. Кирій);

Ми дмухали то разом, то навперемінки, дмухали щосили, аж починали боліти животи і наверталися на очі сльози (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навперемінки — навперемі́нки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навперемінки — пр., навперемінку, навперемін. Словник синонімів Караванського
  3. навперемінки — присл., розм. Те саме, що наперемінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навперемінки — НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм. Словник синонімів української мови
  5. навперемінки — НАВПЕРЕМІ́НКИ, присл., розм. Те саме, що наперемі́нку. Сердюки, чатуючи біля кулемета, дрімали навперемінки (Гончар, II, 1959, 268). Словник української мови в 11 томах
  6. навперемінки — Навперемінки и навперемінку нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57. Словник української мови Грінченка