1. Словник української мови в 11 томах

навперемінки

НАВПЕРЕМІ́НКИ, присл., розм. Те саме, що наперемі́нку.

Сердюки, чатуючи біля кулемета, дрімали навперемінки (Гончар, II, 1959, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навперемінки — навперемі́нки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навперемінки — пр., навперемінку, навперемін. Словник синонімів Караванського
  3. навперемінки — присл., розм. Те саме, що наперемінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навперемінки — НАВПЕРЕМІ́НКИ, присл., розм. Те саме, що навперемі́нно. На протязі півтора чи двох кілометрів піщаного узбережжя, над морем, розташувалось певно до тисячі людей, що навперемінки приймали то, сонячні, то морські ванни (М. Словник української мови у 20 томах
  5. навперемінки — НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм. Словник синонімів української мови
  6. навперемінки — Навперемінки и навперемінку нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57. Словник української мови Грінченка