1. Словник української мови в 11 томах

навперемін

НАВПЕРЕМІ́Н, присл., розм. Те саме, що наперемі́нку.

Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Янов., II, 1958, 22);

Метелиця й відлига, Сльота й туман ішли навперемін (Бажан, І, 1946, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навперемін — навперемі́н прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навперемін — присл., розм. Те саме, що наперемінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навперемін — НАВПЕРЕМІ́Н, присл., розм. Те саме, що наперемі́нку. Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Яновський); Їхні статті навперемін з'являлися в журналі, що виходив один раз на квартал, тобто всього лиш чотири рази на рік (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. навперемін — НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм. Словник синонімів української мови