навперемін
НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм. Бійці довбали навперемінно, лупаючи стіну все глибше (О. Гончар); Біля грубки навпереміну працював Іван Пісня з Сашком Ковалем (Ю. Збанацький); Бачила (Маруся) все, що діялося доокола, — і стид, і жах поперемінно стискали їй серце (Г. Хоткевич); Мисливці по черзі вартували вовків (М. Трублаїні); Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Яновський); Копронідос наливав чарки наперемінку то вином, то наливкою, то горілкою (І. Нечуй-Левицький); Марилька.. плакала і сміялась навперемінку (Ірина Вільде); Покуривши, знов стали за ковадла, знов загехкали молотами навперемінки (О. Гончар). — Пор. впере́між.
Значення в інших словниках
- навперемін — навперемі́н прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- навперемін — присл., розм. Те саме, що наперемінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навперемін — НАВПЕРЕМІ́Н, присл., розм. Те саме, що наперемі́нку. Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Яновський); Їхні статті навперемін з'являлися в журналі, що виходив один раз на квартал, тобто всього лиш чотири рази на рік (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- навперемін — НАВПЕРЕМІ́Н, присл., розм. Те саме, що наперемі́нку. Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Янов., II, 1958, 22); Метелиця й відлига, Сльота й туман ішли навперемін (Бажан, І, 1946, 154). Словник української мови в 11 томах