навперемінки

НАВПЕРЕМІ́ННО (чергуючись, змінюючи один одного або замінюючи одне одним), НАВПЕРЕМІ́НУ (НАПЕРЕМІ́НУ) рідше, ПОПЕРЕМІ́ННО, ПО ЧЕ́РЗІ, НАВПЕРЕМІ́Н розм., НАПЕРЕМІ́НКУ (НАВПЕРЕМІ́НКУ) розм., НАВПЕРЕМІ́НКИ розм. Бійці довбали навперемінно, лупаючи стіну все глибше (О. Гончар); Біля грубки навпереміну працював Іван Пісня з Сашком Ковалем (Ю. Збанацький); Бачила (Маруся) все, що діялося доокола, — і стид, і жах поперемінно стискали їй серце (Г. Хоткевич); Мисливці по черзі вартували вовків (М. Трублаїні); Маяк навперемін кладе на море то червону, то зелену смугу (Ю. Яновський); Копронідос наливав чарки наперемінку то вином, то наливкою, то горілкою (І. Нечуй-Левицький); Марилька.. плакала і сміялась навперемінку (Ірина Вільде); Покуривши, знов стали за ковадла, знов загехкали молотами навперемінки (О. Гончар). — Пор. впере́між.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навперемінки — навперемі́нки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навперемінки — пр., навперемінку, навперемін. Словник синонімів Караванського
  3. навперемінки — присл., розм. Те саме, що наперемінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навперемінки — НАВПЕРЕМІ́НКИ, присл., розм. Те саме, що навперемі́нно. На протязі півтора чи двох кілометрів піщаного узбережжя, над морем, розташувалось певно до тисячі людей, що навперемінки приймали то, сонячні, то морські ванни (М. Словник української мови у 20 томах
  5. навперемінки — НАВПЕРЕМІ́НКИ, присл., розм. Те саме, що наперемі́нку. Сердюки, чатуючи біля кулемета, дрімали навперемінки (Гончар, II, 1959, 268). Словник української мови в 11 томах
  6. навперемінки — Навперемінки и навперемінку нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57. Словник української мови Грінченка