1. Словник української мови в 11 томах

навперейми

НАВПЕРЕ́ЙМИ, присл.

1. Перетинаючи що-небудь (дорогу, стежку і т. ін.), виходячи назустріч.

Михалчевський вхопив шапку, кинувся на бокові двері.. і протовпився надвір, щоб зайти навперейми і подивитись на ту гарну молодицю (Н.-Лев., II, 1956, 128);

На крик з депо вибігли люди в чорній засмальцьованій одежі і подались навперейми (Юхвід, Оля, 1959, 285);

// у знач. прийм., з дав. в. Уживається при позначенні напрямку, що перетинає що-небудь, чийсь шлях.

Грицько присів, знайшов крижину й кинувся зразу навперейми собаці (Вас., І, 1959, 163);

Кармелюк схопив дерев’яні відра і пішов навперейми Діброві (Кучер, Пов. і опов., 1949, 56).

2. розм. Те саме, що наперебі́й.

Усі навперейми кликали його до себе в гості (Кач., Вибр., 1953, 184);

Здивувалися всі, замилувалися роботою і навперейми вихваляли винахідника (Тулуб, Людолови, І, 1957, 364).

3. розм. Те саме, що наперего́ни.

Тяглися з землі молоді парості, тонкі та гнучкі, чекаючи простору та сонячного світу, щоб і собі убратися в силу і буйнути навперейми з своїми дідами (Мирний, III, 1954, 293);

Почувалося, що він романтично закоханий у швидку їзду, ладен мчати з вітрами навперейми (Минко, Повна чаша, 1950, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навперейми — навпере́йми прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навперейми — пр., сов. напереріз, навперехрест; (перебиваючи одне одного) навперебій, навперебивки, один з-перед одного <�другого>; ЖМ. наввипередки. Словник синонімів Караванського
  3. навперейми — [наўпеиреймие] присл. Орфоепічний словник української мови
  4. навперейми — присл. 1》 Перетинаючи що-небудь (дорогу, стежку і т. ін.), виходячи назустріч. || у знач. прийм., з дав. в. Уживається для позначення напрямку, що перетинає що-небудь, чийсь шлях. 2》 розм. Те саме, що наперебій. 3》 розм. Те саме, що наперегони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навперейми — НАВПЕРЕ́ЙМИ. 1. присл. Перетинаючи чий-небудь шлях, чиюсь дорогу, стежку і т. ін., виходячи назустріч. – Бицю! бицю! – гукнув Грицько, схопившись, і майнув навздогінці. Івась... Словник української мови у 20 томах
  6. навперейми — НАВВИ́ПЕРЕДКИ (намагаючись перегнати один одного в бігу, плаванні і т. ін.), НАПЕРЕГО́НИ (НАВПЕРЕГО́НИ), НАВПЕРЕГІ́Н розм., ВПЕРЕГІ́Н (УПЕРЕГІ́Н) розм., НАВЗА́ВОДИ розм., НАВПЕРЕ́ЙМИ розм. Словник синонімів української мови
  7. навперейми — Навпере́йми́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. навперейми — Навперейми нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік. Св. Л. 3. Словник української мови Грінченка