1. Словник української мови у 20 томах

навідруб

НАВІДРУ́Б, присл., рідко.

Те саме, що навідрі́з.

У сорок першому році Дунай навідруб одмовився їхати в евакуацію зі своїм ФЗУ (І. Муратов);

Закінчивши медінститут, він навідруб одмовився від усього, що пропонував йому батько, і поїхав у Донбас (Ю. Шовкопляс);

На жаль видавець навідруб відмовився платити обіцяний гонорар (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідруб — навідру́б прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. навідруб — присл., рідко. Те саме, що навідріз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навідруб — НАВІДРУ́Б, присл., рідко. Те саме, що навідрі́з. Закінчивши медінститут, він навідруб одмовився від усього, що пропонував йому батько, і поїхав у Донбас (Шовк., Людина.., 1962, 58); У сорок першому році Дунай навідруб одмовився їхати в евакуацію зі своїм ФЗУ (Мур., Жила.. вдова, 1960, 4). Словник української мови в 11 томах