1. Словник української мови у 20 томах

навідниця

НАВІДНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до навідни́к 1.

Прийшлося і їй одного разу відпрацювати навідницею гармати (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідниця — навідни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. навідниця — -і. Жін. до навідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навідниця — НАВІДНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до навідни́к. Словник української мови в 11 томах