навідниця
навідни́ця
-і.
Жін. до навідник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навідниця — навідни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- навідниця — НАВІДНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до навідни́к 1. Прийшлося і їй одного разу відпрацювати навідницею гармати (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- навідниця — НАВІДНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до навідни́к. Словник української мови в 11 томах