навідниця

навідни́ця

-і.

Жін. до навідник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навідниця — навідни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. навідниця — НАВІДНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до навідни́к 1. Прийшлося і їй одного разу відпрацювати навідницею гармати (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. навідниця — НАВІДНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до навідни́к. Словник української мови в 11 томах