1. Словник української мови у 20 томах

навіки-віків

НАВІ́КИ-ВІКІ́В, присл.

Те саме, що наві́ки 1.

Всім їм тепер кінець. Батурин треба безборонним лишити навіки-віків (Б. Лепкий);

Перед ним уставала в усій красі мечеть, яка мала прославити навіки-віків діяння великого султана Османа Другого (С. Тельнюк);

Змайстрували воза та й запрягли в нього Манюню навіки-віків... (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навіки-віків — наві́ки-вікі́в прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навіки-віків — присл. Те саме, що навіки 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навіки-віків — НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм. Словник синонімів української мови
  4. навіки-віків — НАВІ́КИ-ВІКІ́В, присл. Те саме, що наві́ки 1. Живи, Україно, радянська державо. Возз’єднаний краю навіки-віків! (Рад. Укр., 22.XI 1949, 1). Словник української мови в 11 томах