навік-віки
НАВІ́К-ВІ́КИ, присл.
Те саме, що наві́ки 1.
Упивайтесь, бенкетуйте – Я вже не почую. Один собі навік-віки В снігу заночую (Т. Шевченко);
З шахтарями у копальні Я здружився навік-віки (А. Малишко);
Шуга душа, літа, мов птаха, і що їй лічені роки, якщо піщинкою до шляху я припаду навік-віки (П. Мовчан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навік-віки — наві́к-ві́ки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навік-віки — див. вічно Словник синонімів Вусика
- навік-віки — навік-віків, присл. Те саме, що навіки 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- навік-віки — НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм. Словник синонімів української мови
- навік-віки — Наві́к-ві́ки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- навік-віки — НАВІ́К-ВІ́КИ, присл. Те саме, що наві́ки 1. Уживайтесь, бенкетуйте — Я вже не почую. Один собі навік-віки В снігу заночую (Шевч., І, 1951, 244); 3 шахтарями у копальні Я здружився навік-віки (Мал., За.. морем, 1950, 108). Словник української мови в 11 томах