1. Словник української мови у 20 томах

навік-віків

НАВІ́К-ВІКІ́В, присл.

Те саме, що наві́ки 1.

Так слухай же: чи в огняній геєні, чи в темряві без краю доведеться мені навік-віків з душею пробувати (Леся Українка);

О, скільки, скільки днів печуть ці думи мізок! І кожен з днів цих черво [червоно] догоряв Та й гас навік-віків (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навік-віків — наві́к-вікі́в прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навік-віків — див. вічно Словник синонімів Вусика
  3. навік-віків — НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм. Словник синонімів української мови
  4. навік-віків — НАВІ́К-ВІ́КІВ, присл. Те саме, що наві́ки 1. Благословен навік-віків, У далі просланий безкраї. Той шлях, що Ленін заповів, Той шлях, що всесвіту сіяє! (Рильський, І, 1956, 339). Словник української мови в 11 томах