навічно
НАВІ́ЧНО, присл.
На весь час, назавжди.
За простим столом, нічим не покритим і залитим чорнилом, що вже давно засохло і ввійшло навічно в деревину, сидів, схиливши голову набік, лисий чоловік і щось писав (Григорій Тютюнник);
Обличчя його, що й завжди червоне, навічно обпалене полум'ям доменних печей, зараз було ще більш палахкотюче (О. Гончар);
Він графом ніколи не був, проте прізвисько прилипло, наче тавро, – навічно (Є. Доломан);
А ми все-таки стримали ворога, не відійшли. Ми стали твердо, навічно (М. Олійник);
– Він у тобі, страх перед Богом, з народження й навічно (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навічно — наві́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- навічно — присл. На весь час, назавжди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навічно — Довіку, повік, навік, навіки, навікивічні, назавжди, назавше Словник чужослів Павло Штепа
- навічно — НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм. Словник синонімів української мови
- навічно — НАВІ́ЧНО, присл. На весь час, назавжди. Мій народ немов воскрес — Устав, аж брязнули кайдани! Навічно вже розбито прес — О, так підводяться титани! (Ус., Листя.. Словник української мови в 11 томах