навішаний

НАВІ́ШАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наві́шати.

В цьому рядку блиск фарб од образів та навішаних рушників, синього та зеленого скляного намиста та коралів (І. Нечуй-Левицький);

Через цю бандитську шапку, кожух та зброю, навішану зі всіх боків на хлопця (Д. Бузько);

Його сорочка, навіть при цьому матовому світлі, виглядала, як райдуга зо всіма її кольорами, а коли додати всі ті звої серпентини, навішані навіть поза вухами, він міг би правити за різдвяну ялинку (У. Самчук);

// наві́шано, безос. пред.

Наче навішано гирі. Вся зайнялась голова... Думка об іншому мирі Тільки осталась жива! (П. Грабовський);

На противній стіні від вікон навішано всілякої зброї (А. Чайковський);

Ти, правда, хло-пак справний, в боях авторитет здобув... І грамотніший за багатьох із нас, і медалі тобі недурно навішано (О. Гончар);

Величезна піч виставляла, наче роти, кілька жерел, з них куріло синьо-брунатним димом, що пах сосновою живицею; попід стелею навішано пучків сохлих квітів та трав (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навішаний — навішаний – навішений Розрізняються сполучуваністю. Навішаний – дієприкметник від навішати. Повсюди навішані схеми. Навішений – дієприкметник від навісити. Навішений на цвях кашкет. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. навішаний — наві́шаний дієприкметник від: наві́шати Орфографічний словник української мови
  3. навішаний — НАВІШАНИЙ – НАВІШЕНИЙ Навішаний. Дієприкм. від навішати: кругом навішані портрети. Навішений. Дієприкм. від навісити: навішений на двері замок. Літературне слововживання
  4. навішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навішати. || навішано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. навішаний — НАВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наві́шати. Кругом навішані портрети; // наві́шано, безос. присудк. сл. Наче навішано гирі. Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі Тільки осталась жива! (Граб., І, 1959, 53). Словник української мови в 11 томах