навішаний
НАВІ́ШАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наві́шати.
В цьому рядку блиск фарб од образів та навішаних рушників, синього та зеленого скляного намиста та коралів (І. Нечуй-Левицький);
Через цю бандитську шапку, кожух та зброю, навішану зі всіх боків на хлопця (Д. Бузько);
Його сорочка, навіть при цьому матовому світлі, виглядала, як райдуга зо всіма її кольорами, а коли додати всі ті звої серпентини, навішані навіть поза вухами, він міг би правити за різдвяну ялинку (У. Самчук);
// наві́шано, безос. пред.
Наче навішано гирі. Вся зайнялась голова... Думка об іншому мирі Тільки осталась жива! (П. Грабовський);
На противній стіні від вікон навішано всілякої зброї (А. Чайковський);
Ти, правда, хло-пак справний, в боях авторитет здобув... І грамотніший за багатьох із нас, і медалі тобі недурно навішано (О. Гончар);
Величезна піч виставляла, наче роти, кілька жерел, з них куріло синьо-брунатним димом, що пах сосновою живицею; попід стелею навішано пучків сохлих квітів та трав (Валерій Шевчук).
Значення в інших словниках
- навішаний — навішаний – навішений Розрізняються сполучуваністю. Навішаний – дієприкметник від навішати. Повсюди навішані схеми. Навішений – дієприкметник від навісити. Навішений на цвях кашкет. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- навішаний — наві́шаний дієприкметник від: наві́шати Орфографічний словник української мови
- навішаний — НАВІШАНИЙ – НАВІШЕНИЙ Навішаний. Дієприкм. від навішати: кругом навішані портрети. Навішений. Дієприкм. від навісити: навішений на двері замок. Літературне слововживання
- навішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навішати. || навішано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навішаний — НАВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наві́шати. Кругом навішані портрети; // наві́шано, безос. присудк. сл. Наче навішано гирі. Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі Тільки осталась жива! (Граб., І, 1959, 53). Словник української мови в 11 томах